«Злив» Піастрі командою та дурість Сайнса. 11 думок після Гран-прі Угорщини

  • Home
  • «Злив» Піастрі командою та дурість Сайнса. 11 думок після Гран-прі Угорщини

«Злив» Піастрі командою та дурість Сайнса. 11 думок після Гран-прі Угорщини

Важка гонка для непідготовленого глядача

Феррарі привозить оновлення – Леклер не фінішує у гонці. Ред Булл привозить оновлення – Ферстаппен завершує у стіні. Макларен привозить оновлення тиждень тому – Норріс отримує –10 позицій на стартовій решітці. Нове оновлення «папаї» в Угорщині – Піастрі сходить з дистанції через проблеми із коробкою передач. Схоже на дещо дивний, але все ж таки тренд. У сезоні-2026 у Формулі за бажання зробити краще не нагороджують, а навпаки. Виглядає як вирок для суперників Мерседес у сезоні, бо як узагалі можна наздоганяти лідера, якщо після кожного кроку у цьому напрямку втрачаєш усе більше балів? Якщо так, то інтриги нема: чемпіонство дістанеться або Антонеллі, або Расселлу. Без альтернативних варіантів. У сезон, коли оновлення на краще – на гірше, перемагатиме той, кому ці оновлення просто не потрібні.

Більше навіяних Гран-прі Угорщини думок – в абзацах нижче.

До кваліфікації

1. У Формулі працюють недурні люди. На конференцію пілотів посеред тижня відрядили Алонсо, Сайнса та Колапінто – пару іспанців та аргентинця. Лише за декілька днів після фіналу ЧС. І посадили всіх трьох разом на червоний диванчик. Насправді подібні дії організаторів – вкрай важливі. Бо Формула не має залишатися осторонь від подій у світі. Час від часу має нагадувати глядачу, що не є закритим клубом, де всі помішані на гонках та лише на них. Ні, у Ф1 ганяють перш за все люди. Зі своїми інтересами та драмами, котрі необов’язково пов’язані із треком та кермом. Тому от вам трошки сумний Колапінто після поразки Аргентини у фіналі, а разом із ним – розуміння, що Формула тримає зв’язок зі світом та найгучнішими подіями у ньому. Приємно бачити, що Ф1 у контексті.

Після кваліфікації

2. Алонсо не має йти з Формули. Не зараз. Усе ж зарано. Так, багато років. Так, мрії про третій титул, мабуть, так і залишаться лише мріями. Але ось дід уперше за сезон після 16 оновлень в Астон Мартін отримує щось хоч здалеку схоже на машину… і одразу залітає у другу кваліфікацію! Однак показово інше: після цього по радіо каже, що можна краще і що він бачить потенціал проїхати краще. Чи проїде? Ні. Але ж ви бачите: він готовий змагатися. Не просто відбувати номер у Формулі та займати місце когось з молодих та перспективних – а битися. Такий пілот нам потрібен. І його вік не має значення. Кажуть, місця деяких гонщиків у Формулі під загрозою, серед них – Хюлькенберга. Розмін Ніко на Сайнса вимальовується… але якщо в Ауді хочуть ризикнути, маю для них один вельми цікавий варіант.

Окремим рядком – про оператора графіки. Як же він відчуває! Під час першої кваліфікації «вів» Алонсо не по 16-му місцю просто зараз, а по… Ландо Норрісу, котрий мав найкращий час! Навіть відповідальна за графіку людина розуміє, що Фернандо має битися за високі позиції, а не оце от усе.

3. Мерседес довели до відчаю. От просто дивишся кожну нову кваліфікацію сезону та не віриш, що команда не візьме поул. Раніше надії були, але Мерси завжди знаходили швидкість, інколи – аж наприкінці квали, коли здавалося, що нарешті ми матимемо на поулі Хемілтона/Ферстаппена/когось іншого. Ми вже бачили поул з першої спроби. Бачили високу позицію у кваліфікації Расселла після того, як йому впродовж квали ледь не з нуля болід перезібрали. Бачили поул Мерседес тоді, коли Максу робили сліпстрим. Та що там: ми бачили поул Мерседес під жовтими прапорами! У суботу до самого кінця не вірилося, що перше місце у кваліфікації посяде хтось інший, хоча всі передумови для цього після практик були. І Ландо перервав серію. Великий момент насправді. Можливо, та сама точка сезону, після якої все буде по-іншому.

4. Антонеллі знову не поладнав із жовтими. Минулого разу втратив поул (або ж шанси на поул), а тепер узагалі отримав штраф у 3 позиції на старті. У той же час маємо Расселла, котрий декілька Гран-прі тому саме під жовтими здобув поул. Бо хтось має досвід, а хтось – ні. Хтось відчуває момент, а хтось – Кімі. І ні, це навіть не абзац критики Антонеллі. Радше навпаки: а може, Расселл у нормі? Тобто так, він повільніший за свого напарника. Щотижня. Але, ймовірно, це про болід та неможливість під нього підлаштуватися. Ось і все. У новітній ері Формули некомфортний для пілота болід = вирок для нього. Піастрі не впорався із оновленнями упродовж минулого сезону. Хемілтон провалив 2025 рік із новою машиною. От тепер черга Расселла сідати у калюжу. Можливо, від пілотів залежить не так уже й багато. А там де залежить – Расселл ухвалює кращі рішення під жовтими за напарника.

Після гонки

5. Стартова стратегія Феррарі – про сміливість. Доки вся група лідерів стартувала на мідіумах, «Скудерія» почала на софтах. Пізніше Льюїс став першим у гонці пілотом на харді. Чи спрацювало все назване? Ну, радше ні. Давайте так: не дало вирішальної переваги. Але вкотре виокремило Феррарі, виділило серед інших та сірої маси. І не подумайте, ухвалювати правильні рішення – краще. Але якщо раптом ухвалювати неправильні… що ж, значно красивіше та ефектніше робити отак – сміливо та із шиком. Особлива команда має право якщо не робити особливі речі, то намагатися їх зробити. Вирізнятися – у її ДНК. Тому у пілотах тут авантюрні Льюїс та Шарль, а не, наприклад, спокійний за кермом боліда Піастрі. Трюк із софтами на старті не спрацював – але нагадав нам, хто тут головні «нетакусі» Формули.

6. Джорджу знадобляться сеанси психотерапії після сезону. Багато. Можливо, такі необхідні вже зараз. Як же йому не щастить! Болід «не його». Напарник швидший у рік, який повинен був стати роком Джорджа. Мало того, той напарник – 19-річний «хлопчик» без досвіду перемог узагалі. Вже так собі – а Расселла ще й раз за разом підводить той болід. Уже було декілька сходів через це. Минулого тижня не вдалося дістатися до кінця через порушення Льюїса – також нефарт. Тепер знову щось із машиною – і старт з де-факто 20-ї позиції та боротьба за очки замість конкуренції за подіум. Із Джорджем ледь не щотижня стається найгірше. Диво, що після цього він продовжує відповідати на якісь там питання журналістам без агресії. Всередині точно кипить. Хоча б через відчуття несправедливості. Треба йти до церкви та стискати антистрес. Багато-багато разів…

7. Приємно бачити роботу Мерседес під час гонки. Не у сенсі «подивіться як класно» – скоріше «подивіться, вони справді працюють». У команди найкращий болід у сезоні – факт. Перевага над переслідувачами у заліку – шалена. Легко втратити концентрацію та почати валяти дурня. Наприклад, придумати якісь «правила папаї» та «красти» у себе ж очки завдяки ним. Або ігнорувати ситуацію на треку та сподіватися на свій болід за будь-яких обставин. Що ми бачимо натомість? Мерседеси планують піти після 30+ кіл, але бачать, що Макларени під’їжджають, та відправляють Антонеллі у бокси вже після 22-х. Ніби нічого надзвичайного, але гарний вказівник на те, чи тримає взагалі команда руку на пульсі. Маємо відповідь: тримає. Міцно. У Мерседесі сезон виграним не вважають, на болід аж занадто не покладаються.

8. Норріса та Піастрі зручно протиставляти. Особливо легко це було робити минулого сезону, але можна й зараз. Норріс зробив ледь не неможливе та перервав гегемонію Мерседесів у кваліфікаціях. Він дуже швидкий – але схильний до помилок. Навіть у цій виграшній гонці програв старт, пізніше припускався похибок, зокрема у момент переслідування Піастрі. Піастрі ж не герой билин – він простий хлопець, який дуже добре виконує свою роботу на заводі. Приходить на неї та працює однаково добре як у першу, так і в останню годину. Працівник дня, тижня, місяця, року. Тому їхав у дуже непоганому темпі та тримав за собою Ландо довгий час. Тому ж не «проспав» старт. Чорне та біле. Солоне та солодке. Співставні за класом, але такі різні. Чудово, що ганяють за одну команду на однакових болідах: так легше порівнювати.

9. Сайнс дуріє. Перед вікендом давав коментар про те, що бачить роботу Вільямс та старання команди заради прогресу. У той же час відмовився сказати прямо, що залишається з колективом ще бодай на сезон. Ні, зазначив: влітку сяде та обговорить усе зі своєю командою. Очевидно: Вільямс не задовольняє амбіціям Карлоса. У цьому ж коментарі він проговорив: хоче одного дня змагатися за перемоги у гонках. Публічно він ще не сказав команді «бувай», але, можливо, зробив це на треку, коли в’їхав у Піастрі, будучи коловим. Це про небажання бути там, де він є. Мова не стільки про Вільямс, скільки про позицію на трасі. А чи потрібен Вільямс пілот, котрий не хоче знаходитися там, де знаходиться? Сайнс втомився від команди, а команда від такого Сайнса точно втомиться до кінця сезону. Здається, співпраця сторін добігає кінця.

10. Важка гонка для непідготовленого глядача. Кажуть, Формула з оновленим регламентом стала як ніколи «аркадною» та занадто «для всіх»… Не сьогодні. Гран-прі Угорщини задовольнило гурманів, але стало задачею із зірочкою для глядачів-новачків: зміни стратегій командами під час гонки, драма Макларенів, гора піт-стопів, повернення позиції, андеркати та оверкати, зупинки під віртуальною машиною безпеки… Чи було це весело? Так. Чи було це хаотично? Цілком собі. Чи приведе така гонка нових глядачів у Формулу? Ну, радше ні. Сучасний глядач – лінивий. Аби він відчув зацікавлення, має щось зрозуміти одразу. Розібратися бодай у чомусь. А тут навіть коментатор ледь-ледь встигає за всіма подіями на трасі. Якби це була моя перша гонка, я б не став дивитися Ф1: не повірив би, що одного дня розберуся в усіх місцевих правилах та «законах».

11. З Піастрі вчинили нечесно. Давайте одразу проговорю, що перемога Норріса – заслужена. Він справді був найшвидшим. Але ж є «правила папаї». І що там «написано»? Ніякого привілейованого ставлення до жодного з гонщиків та перевага у стратегії для того, хто попереду. У підсумку ж раннім піт-стопом Піастрі команда подарувала Норрісу перше місце. Хочете зробити по-чесному, як завжди? Заводьте Ландо у бокси одразу за Оскаром. Наступного ж кола. Чи хороше це рішення для Норріса? Ні. Чи хороше для Піастрі? Так. Але головне: чи справедливе щодо лідера гонки на той момент (тоді це був Оскар)? Більш ніж. Натомість Ландо отримав вільний трек, а його напарник – необхідність пробиватися через колових. Перемога Норріса від цього не менш заслужена – але з присмаком… папаї.

Джерело: sport.ua

  • Share

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *