Максим ХЛАНЬ: «Цей клуб дав мені чесне пацанське слово»

  • Home
  • Максим ХЛАНЬ: «Цей клуб дав мені чесне пацанське слово»

Максим ХЛАНЬ: «Цей клуб дав мені чесне пацанське слово»

Українець отримав гарантії тільки від Лехії

Український вінгер польского «Гурніка» Максим Хлань згадав, як шукав нову команду після розриву контракту з «Зорею» у 2023 році.

– Ти міг насправді залишитися в Україні, в тебе ніби були пропозиції з УПЛ, але ти обрав першолігову «Лехію».

– Конкретно тоді, пам’ятаю, це були «Полісся» і «Кривбас». Я хотів туди перейти і був дуже вдячний президенту «Полісся» Геннадію Буткевичу, він особисто телефонував, ми з ним говорили. Також з «Кривбаса» тренер Вернидуб телефонував і був зацікавлений у мені.

Але вже на той момент я взагалі не хотів просто за будь-які гроші залишатися в українському чемпіонаті і всі свої сили кинув у Європу, був у пошуках. Було тяжко насправді знайти якийсь клуб, тому що багато хто лякався цієї ситуації в «Зорі». Можна сказати, дотягнув до останнього дня трансферного вікна.

Був також в Іспанії, там можливість була підписати контракт. Але переважно всі клуби не давали гарантій, що я гратиму ще півроку. Тому що в мене за півроку закінчувався контракт з «Зорею». Вони всі розраховували на те, що він на закінчиться офіційно – і вже тоді мене зможуть заявити.

Але ми з моїм юристом всім казали, що в листопаді я можу вже грати офіційно – суд триває, але футболіст може грати. Тому що є головне правило ФІФА: футболіст має грати – тому ми били на це. А куди я потраплю – на той момент я не знав.

«Лехія» до мене звернулася аж на початку червня. Вони звернулися, але я їх ігнорував, відкидав у бік, тому що Перша ліга Польщі, не хотів, хотів щось вище. Потім була нагода підписати контракт одразу в Екстраклясі з «Вартою» Познань, але вони також боялися підписувати цей контракт і одразу давати дозвіл на гру.

Тому всі команди, які були для мене цікаві на той момент, відмовляли мені перші пів року, обіцяли, що гратиму тільки після зими, не давали ніяких гарантій. А «Лехія» одразу вийшла з впевненою заявою: «Ми це вирішимо, довірся нам, підпишемо контракт». Дали мені чесне пацанське слово, що вони це вирішать – насправді так і сталося, за що я дуже я вдячний цьому клубу.

– Ти міг насправді залишитися в Україні, в тебе ніби були пропозиції з УПЛ, але ти обрав першолігову «Лехію».

– Конкретно тоді, пам’ятаю, це були «Полісся» і «Кривбас». Я хотів туди перейти і був дуже вдячний президенту «Полісся» Геннадію Буткевичу, він особисто телефонував, ми з ним говорили. Також з «Кривбаса» тренер Вернидуб телефонував і був зацікавлений у мені.

Але вже на той момент я взагалі не хотів просто за будь-які гроші залишатися в українському чемпіонаті і всі свої сили кинув у Європу, був у пошуках. Було тяжко насправді знайти якийсь клуб, тому що багато хто лякався цієї ситуації в «Зорі». Можна сказати, дотягнув до останнього дня трансферного вікна.

Був також в Іспанії, там можливість була підписати контракт. Але переважно всі клуби не давали гарантій, що я гратиму ще півроку. Тому що в мене за півроку закінчувався контракт з «Зорею». Вони всі розраховували на те, що він на закінчиться офіційно – і вже тоді мене зможуть заявити.

Але ми з моїм юристом всім казали, що в листопаді я можу вже грати офіційно – суд триває, але футболіст може грати. Тому що є головне правило ФІФА: футболіст має грати – тому ми били на це. А куди я потраплю – на той момент я не знав.

«Лехія» до мене звернулася аж на початку червня. Вони звернулися, але я їх ігнорував, відкидав у бік, тому що Перша ліга Польщі, не хотів, хотів щось вище. Потім була нагода підписати контракт одразу в Екстраклясі з «Вартою» Познань, але вони також боялися підписувати цей контракт і одразу давати дозвіл на гру.

Тому всі команди, які були для мене цікаві на той момент, відмовляли мені перші пів року, обіцяли, що гратиму тільки після зими, не давали ніяких гарантій. А «Лехія» одразу вийшла з впевненою заявою: «Ми це вирішимо, довірся нам, підпишемо контракт». Дали мені чесне пацанське слово, що вони це вирішать – насправді так і сталося, за що я дуже я вдячний цьому клубу.

У складі «Лехії» українець провів 54 матчі та забив 14 голів. Влітку 2025 року він залишив клуб на правах вільного агента і перейшов до «Гурніка».

Джерело: sport.ua

  • Share

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *