«Підсумковий результат говорить сам за себе». Шевченко – про провал на ЧЄ
- Home
- «Підсумковий результат говорить сам за себе». Шевченко – про провал на ЧЄ
«Підсумковий результат говорить сам за себе». Шевченко – про провал на ЧЄ
Тренер збірної України U-18 прокоментував 21-ше місце на турнірі
Головний тренер збірної України U-18 Олег Шевченко назвав причини провального виступу команди на чемпіонаті Європи в Дивізіоні В.
– Якщо починати з початку турніру, то після важкої поразки від Чехії вже менш ніж за добу команда грала з Азербайджаном. Наскільки такий календар вплинув на фізичний і, можливо, психологічний стан хлопців?
– Чемпіонат Європи – дуже інтенсивний турнір, де немає часу ані довго святкувати перемоги, ані зациклюватися на поразках. Ми заздалегідь знали календар змагань, готувалися до такого ритму й постійно пояснювали гравцям, що на будь-які події потрібно реагувати дуже швидко.
У матчі з Азербайджаном проблема точно не була пов'язана з фізичною готовністю. Це була лише друга гра турніру, а те, що команда змогла додати в четвертій чверті та скоротити відставання, лише підтверджує: фізично хлопці були готові боротися до кінця.
Основна складність полягала в тому, що нам не вдавалося зберігати ігрову дисципліну протягом усіх 40 хвилин. Ми грали хвилями: хороші відрізки змінювалися невдалими, після чого команда знову знаходила свою гру, поверталася до виконання плану й додавала вже по ходу матчу.
Саме нездатність стабільно виконувати установку стала тим фактором, через який ми втрачали контроль над перебігом зустрічі. Перші чверті зазвичай були якісними, але коли зростав темп, накопичувалася втома, гравці починали діяти так, як звикли у своїх клубах. У такі моменти природні ігрові інстинкти брали гору, через що руйнувався командний малюнок гри.
Нам, як тренерському штабу, доводилося швидко реагувати, вносити корективи й іноді навіть спрощувати гру, щоб повернути команду до виконання поставлених завдань.
– Далі був матч проти Польщі, яка в підсумку дійшла до фіналу, і де команда втратила перемогу фактично з сиреною. Наскільки саме ця гра показала реальний потенціал команди?
– Матч із Польщею став одним із небагатьох на цьому чемпіонаті, де нам вдалося зберігати ігрову дисципліну значно довше, ніж в інших зустрічах. На мою думку, це була найякісніша гра нашої команди на турнірі.
У нас були всі можливості досягти позитивного результату. Якби до останнього захисту ми зберегли дисципліну, виконали установку й не дозволили лідеру суперника пройти під кошик, усе могло скластися зовсім інакше.
Водночас саме такі матчі дають команді безцінний досвід. Хлопці мали переконатися, що здатні грати на високому рівні, коли дотримуються структури гри, довіряють один одному й діють як єдине ціле.
На жаль, вирвати перемогу нам не вдалося. І замість того, щоб стати джерелом упевненості та позитивного імпульсу на решту турніру, ця поразка, навпаки, створила для нас додаткові труднощі в наступних матчах.
– Склалося враження, що поразки від Азербайджану та Польщі трішки морально зламали команду. Чи було у вас відчуття, що саме вони багато в чому визначили подальший хід турніру?
– Водночас кожен гравець, який отримує виклик до національної збірної України, не може дозволити собі проявляти слабкість чи опускати руки. Передусім тому, що це чоловіча національна збірна, а чоловіки повинні знаходити в собі сили долати труднощі, навіть коли обставини складаються не на їхню користь.
І, що не менш важливо, кожен із них має пам’ятати, яку країну він представляє на міжнародній арені. Сьогодні Україна живе в умовах війни, і виходячи на майданчик у формі національної збірної, гравці представляють не лише себе чи свою команду, а всю державу. Саме тому вони повинні демонструвати характер, стійкість і готовність боротися до останньої секунди.
Ми постійно працювали з командою: намагалися перемикати їх на позитив, проводили мотиваційні розмови, ділилися власним досвідом, щоб допомогти хлопцям зберегти віру в себе й не дозволити серії поразок перетворитися на справжнє піке.
На жаль, не все вдалося так, як ми хотіли. Підсумковий результат турніру говорить сам за себе, але цей досвід також має стати важливим етапом у розвитку кожного гравця і команди загалом.
– У матчі з Кіпром команда відіграла 15 очок і здобула єдину перемогу на турнірі. Чи можна сказати, що психологічно хлопці все ж стали сильнішими до завершення чемпіонату?
– Звичайно, це не та перемога, якою можна повністю пишатися, зважаючи на загальний результат команди на турнірі. Але саме в цьому матчі хлопці продемонстрували найголовніше – свій характер.
Вони показали, що не хотіли завершувати чемпіонат Європи без перемог. Вони прагнули відчути позитивні емоції від баскетболу та завершити турнір на хорошій ноті.
Так, ця перемога має присмак гіркоти через попередні невдачі. Але вона все одно залишається перемогою, здобутою завдяки характеру, самовіддачі, величезному бажанню, праці та поту кожного гравця.
Сподіваюся, що навіть якщо це була лише одна перемога на цьому чемпіонаті Європи, саме вона залишиться для хлопців яскравим спогадом про турнір.
– Які головні висновки ви зробили після цього чемпіонату Європи? Чому, на вашу думку, команда завершила турнір на 21-му місці?
– Насправді висновків після цього турніру дуже багато.
Перш за все, нам потрібно значно ретельніше здійснювати моніторинг кандидатів до національної збірної. Сьогодні українські гравці виступають у різних країнах світу, тому ми маємо уважніше стежити за їхнім розвитком, ігровою практикою та готовністю до виступів за збірну.
Другий важливий висновок – необхідно знаходити можливості для більш якісної оцінки підготовленості гравців ще до початку навчально-тренувальних зборів. Часу безпосередньо перед чемпіонатом Європи завжди дуже мало, і ми не можемо витрачати його на покращення фізичної форми чи закладання базових індивідуальних навичок. На зборах команда вже має бути готовою працювати над командною грою та підготовкою до офіційних матчів.
Також потрібно більш гнучко підходити до планування контрольних матчів. Важливо не лише знайти сильних спаринг-партнерів, а й через ці ігри поступово здобувати впевненість у власних силах, формувати віру у свої можливості та вчитися досягати позитивного результату.
Якщо говорити про підсумкове 21-ше місце, то ми щиро вірили, що могли досягти кращого результату й робили для цього все можливе.
Ще до початку зборів ми розуміли, з якими проблемами можемо зіткнутись і на яких позиціях нам буде найскладніше. Але вже після перших тренувань стало очевидно, що обсяг роботи значно більший, ніж ми очікували. Нам довелося оперативно вносити багато коректив, а подекуди навіть повертатися на крок чи два назад, щоб закласти необхідний фундамент.
До того ж, ми втратили кількох баскетболістів на дуже важливій для нас позиції захисника. Саме ці гравці могли додати команді результативності та зробити нашу гру більш варіативною як у нападі, так і в захисті.
Тому викликів і складних рішень у процесі підготовки було більш ніж достатньо. Частину проблем нам вдалося вирішити ще до початку чемпіонату, але, на жаль, багато з них супроводжували нас протягом усього турніру й суттєво вплинули як на нашу гру, так і на підсумковий результат.
Джерело: sport.ua
- Share