• 23 Сер, 2026
• admin
• No comment

Максим ШУЛЬГА: «Якби грали з Ісландією трохи пізніше, то зіграли б краще»

Форвард збірної України U-16 підсумував ЧЄ у Дивізіоні В, який команда завершила на 16-му місці

Форвард збірної України U-16 Максим Шульга розповів про свою роль у команді, перший досвід на чемпіонаті Європи, вплив виступів у Першій лізі та майбутнє.

– Почнемо з чемпіонату Європи. Для тебе особисто він вийшов вдалим. Ти став найрезультативнішим гравцем збірної, був серед лідерів за підбираннями та РЕ. Чи очікував перед турніром, що відіграватимеш таку роль у команді?

– Насправді я не думав, що настільки буду себе проявляти як лідер. Я думав, що у нас у збірній будуть потрохи інші гравці демонструвати свої якості.

До того ж у мене була травма, тому я не очікував, що тренер буде давати мені настільки багато ігрового часу.

– Взагалі, як ти підходив до чемпіонату Європи психологічно? Для тебе це був перший такий важливий турнір у складі збірної України. Переживав чи якось спеціально готувався?

– Насправді я ще до початку зборів готувався ментально, але якогось сильного переживання не було, бо я розумів, що воно тільки буде мені заважати. Розумів, що треба робити все, що я можу, для перемоги.

– Які завдання перед тобою ставив тренерський штаб?

– Конкретних завдань не було. Я просто старався корисно грати для команди. Для мене головне – це завжди старатися. І зі стараннями приходить усе, що треба для перемоги і для команди.

– На груповому етапі у вас три перемоги і дві поразки від майбутніх фіналістів. Чи могли десь зачепитися, особливо з Ісландією? Чого, можливо, не вистачило?

– Мені здається, що завадило те, що це була наша перша гра на Євробаскеті. Якби ми грали з Ісландією трохи пізніше – другу або третю гру, – то, мені здається, зіграли б краще. Через те, що це була перша гра, деякі хлопці могли переживати або нервувати.

– Наскільки ця поразка вплинула на подальший турнір?

– По-перше, в турнірній ситуації, якби ми перемогли, це дуже сильно нам допомогло б. Ця перемога додала б нам упевненості, і, звичайно, ми б боролися за шанс вийти далі, у плейоф.

– Що не вийшло зі Словаччиною на старті другого етапу?

– Не знаю, може, розслабилися. Бо перед Словаччиною у нас була гра з Північною Македонією, яка у нас вийшла непоганою. Можливо, після цього хтось десь не до кінця був сфокусований. Це моя особиста думка.

– Після цього матчу тебе вже берегли через травму. Як тобі було сидіти на лавці, коли ти не можеш допомогти команді, хоча, мабуть, дуже цього хотів?

– Дуже важко. В якийсь момент ти сидиш і дивишся гру та розумієш, що дуже сильно зараз зміг би допомогти команді, але через травму не можеш.

– Розкажи про себе. Фактично, завдяки цьому чемпіонату Європи про тебе дізналося більше людей. Як ти взагалі прийшов у баскетбол?

– Я раніше займався футболом, але в мене не дуже виходило. А мій батько займався баскетболом і він відвів мене до тренера, у якого сам тренувався. Сказав: «Може, спробуєш баскетбол? Якщо сподобається, будеш ходити». Я почав ходити, мені просто сподобалося – і все.

– Ти минулого року дебютував у дорослому баскетболі в Першій лізі за «Локомотив». Наскільки допоміг цей досвід? Як тобі взагалі було грати проти дорослих?

– Баскетбол в Першій лізі і у ВЮБЛ дуже сильно відрізняється. Там треба набагато швидше приймати рішення. Мені здається, що після Першої ліги я отримав багато досвіду, який мені допомагав навіть на чемпіонаті Європи. Я впевнений, що це мені допомогло.

– А з точки зору фізичної та психологічної готовності, наскільки ти став іншим гравцем?

– Психологічно я майже ніколи не переживав після Першої ліги. Взагалі в мене вже трішки є досвіду. За збірну я також грав в Іспанії у 2024 році, тому сильного мандражу чи переживання не було.

– Чи часто питають, чи ви родичі з іншим Максимом Шульгою, який грав в НБА і зараз готується до дебюту в національній збірній?

– Дуже часто. І, якщо чесно, я не в захваті від цих питань. Мені не подобається, коли нас якось зрівнюють або зводять. Я, коли дізнався про це вперше, був у шоці.

– А за його кар'єрою стежиш?

– Як дізнався, так і почав стежити.

– Після цього чемпіонату Європи що ти для себе виніс? Над чим потрібно працювати і яка головна ціль на наступний рік?

– Я зрозумів, що мені треба багато працювати фізично і в захисті. Але не забувати про інші якості, які теж треба вдосконалювати. Бо завжди є куди рости.

– Які плани на наступний рік?

– Я продовжу кар’єру в Італії, вже є домовленості, але поки не буду казати де.

– І останнє питання – про збірну. Що б ти сказав своїм партнерам після цього чемпіонату Європи? Які враження залишаться в пам'яті після цього місяця?

– Я би всім хотів сказати дякую. Неважливо – тим, хто поїхав на чемпіонат Європи, чи тим, хто був на зборах. Для мене це запам'ятається назавжди.

Я дуже цього чекав і хочу сказати дякую всім хлопцям – і за підтримку, і за віддачу на паркеті. Абсолютно всім дякую.

Джерело: sport.ua